таврувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
анафема — заст. ана/хтема, и, ж. 1) Відлучення від церкви, прокляття. •• Віддава/ти (піддава/ти) ана/фемі проклинати, осуджувати, таврувати. 2) Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
затаврувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до таврувати. •• Затаврува/ти ганьбо/ю суворо засудити, визнавши чиї небудь вчинки ганебними … Український тлумачний словник
класти — кладу/, кладе/ш, недок., перех. 1) Поміщати в що , куди небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). || Складати що небудь в одне місце… … Український тлумачний словник
клеймити — млю/, ми/ш, недок., тех. Те саме, що таврувати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
таврований — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до таврувати. || тавро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має на собі тавро … Український тлумачний словник
таврування — я, с. Дія за знач. таврувати … Український тлумачний словник
тавруватися — у/ється, недок. Пас. до таврувати … Український тлумачний словник
шельмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2) Виражати осуд; паплюжити. || Таврувати кого небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні … Український тлумачний словник
штемп — Штемп: компрометуючий доказ (від штемпувати таврувати) [48] тавро; прикрий слід [II] У злодїйськім жарґонї слїд, знак, зрада. Я не такий дурень, як він, щоб я крав і зараз штемп по собі лишав [ІФ 1902] «зрадливий слід, знак»[ II, 26],… … Толковый украинский словарь